Комітет свободи слова не підтримав альтернативний проект Миколи Томенка про суспільне мовлення

Комітет свободи слова не підтримав альтернативний проект Миколи Томенка про суспільне мовлення

16:48,
26 Грудня 2014
5797

Комітет свободи слова не підтримав альтернативний проект Миколи Томенка про суспільне мовлення

16:48,
26 Грудня 2014
5797
Комітет свободи слова не підтримав альтернативний проект Миколи Томенка про суспільне мовлення
Комітет свободи слова не підтримав альтернативний проект Миколи Томенка про суспільне мовлення
Члени Комітету з питань свободи слова та інформаційної політики рекомендувати Верховній Раді України за наслідками розгляду в першому читанні відхилити проект Закону України № 1357-1 «Про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення та радіомовлення» (щодо створення регіонального суспільного телерадіомовлення), внесений народним депутатом України Миколою Томенком. Таке рішення вони ухвалили на засіданні 26 грудня.

За словами голови Комітету Вікторії Сюмар, автор проекту запропонував всього дві зміни, які стосуються структури суспільного мовника. А саме, щоб Кабмін на базі НСТУ шляхом виділу створив дві юридичні особи: телебачення і радіо. А також проектом пропонується надати можливість місцевим органам самоврядування створювати регіональне суспільне телерадіомовлення на базі ОДТРК. «Ці зміни пропонуються до закону, одним з авторів якого є сам Микола Томенко. Наш законопроект (№1357 - Ред.) про суспільне, підтриманий Комітетом, набагато ширший. Він принципово різниться тим, що передбачає створення однієї юридичної особи, до якої входять і телебачення, і радіо, і ОДТРК», – сказала вона.  

Перший заступник голови Комітету Ольга Червакова вважає, що підхід до реформування ОДТРК, запропонований Томенком, має право на існування. Також вона занепоєна тим, щоб були збережені всі архіви, які у власності НТКУ, НРКУ та ОДТРК та інших компаній.

Юрист Інститут медіа права Ігор Розкладай зазначив, що проект Томенка його дуже вразив. «По-перше, автор пропонує, щоб КМУ на базі НСТУ (тобто на базі вже створеного суспільного мовника) створив дві юридичні особи шляхом виділу. Що ми отримаємо? Три юридичні особи: НСТУ, телебачення і радіо. До НСТУ будуть діяти всі правила закону, але не матиме нічого, і ще дві організації, які якось там окремо будуть існувати. По суті, де тут захист від рейдерства і приватизації? Це і є рейдерство. По-друге, органи місцевого самоврядування відповідно до цього проекту, мають право на базі ОДТРК створювати регіональне мовлення. Тобто, місцеве самоврядування – виборчі органи – матимуть право створювати на базі ДЕРЖАВНОГО майна свої компанії? Думаю, що краще другим етапом після суспільного мовлення передбачити в законі про телебачення і радіомовлення можливість створення мовлення громад. Наприклад, муніципальний телеканал “Київ” перетворити за принципами, близькими до суспільного мовлення, на регіональне суспільне. Тому давайте розділяти суспільне як суспільне, і те, що буде створюватися в регіонах. Цей проект викликає більше питань, ніж зауважень, тому ми категорично проти його ухвалення. Ми можемо під час підготовки до другого читання передбачити додаткові запобіжники від приватизації НСТУ», – зазначив медіа юрист.

Член Комітету Юрій Павленко зауважив, що варто запропонувати Томенку взяти участь у робочій групі, яка опрацьовуватиме до другого читання той проект, який проголосує парламент.

Вікторія Сюмар повідомила, що розмовляла щодо створення суспільного мовлення з Юрієм Стецем, і міністр інформаційної політики підтримує підхід, який виписаний у проекті Комітету № 1357. «Він пообіцяв зробити щодо цього публічну заяву. І з урядом у нас є розуміння процесу створення суспільного мовлення. А саме це має бути одна юридична особа і ПАТ. В епоху конвергентних ньюзрумів я не бачу сенсу розділяти компанії. Інакше ми плодимо менеджмент і збільшуємо державні витрати, бо фінансується державний мовник з бюджету. ОДТРК теж треба реформувати. І ніхто не забороняє місцевим органам влади створювати свої телерадіокомпанії. Думаю, що під час підготовки до другого читання ми передбачимо, що треба робити з комунальним майном, яке є на ОДТРК. Науково-експертне управління парламенту зробив висновок, що наш проект виглядає  більш вдалим», – сказала голова Комітету.

Оглядач «Телекритики» Світлана Остапа ознайомила присутніх з діяльністю робочої групи на НТКУ, яка працює з літа. За її словами, закон про суспільне мовлення змінює не тільки форму державних ТРК, а й принципи їх роботи, щоб вони були максимально незалежними від місцевих чиновників. «Україна обіцяла роздержавити ЗМІ, тому повинна це зробити», – сказала вона.

Нагадаємо, рух «Стоп цензурі!», медіагрупа Реанімаційного пакету реформ (РПР-Медіа) та низка медійних громадських організацій («Центр UA», ГО «Телекритика», Інститут масової інформації, Інститут медіа права) висловили протест проти спроб затягнути процес створення суспільного мовлення в Україні. Саме так вони трактували внесення Миколою Томенком альтернативного законопроекту № 1357-1 про внесення змін до Закону України «Про Суспільне телебачення та радіомовлення». Відповідну заяву організації поширили 26 грудня.

10 грудня у Верховній Раді України було зареєстровано законопроект №1357«Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України». Законопроект передбачає внесення низки суттєвих змін до законів «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України», «Про приватизацію державного майна», «Про телебачення і радіомовлення», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації». Зокрема, ці зміни визначають юридичний статус і базу утворення Національної суспільної телерадіокомпанії України, змінюють систему фінансування НСТУ, порядок формування наглядової та редакційної рад, а також гарантують отримання ліцензій і майна. Вони мають на меті вдосконалити закон про суспільне мовлення.

Натомість народний депутат Микола Томенко 23 грудня зареєстрував альтернативний законопроект №1357-1 «Про внесення змін до Закону України "Про Суспільне телебачення та радіомовлення" (щодо створення регіонального суспільного телерадіомовлення)», яким запропоновував свій варіант організаційно-правової форми НСТУ. На його думку, мають бути окремо дві юридичні особи: телебачення і радіо.

 «Суспільне мовлення»

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду