Регіональним мовникам порадили якісно змінюватися, незважаючи на реформування

Регіональним мовникам порадили якісно змінюватися, незважаючи на реформування

14:00,
17 Квітня 2015
2410

Регіональним мовникам порадили якісно змінюватися, незважаючи на реформування

14:00,
17 Квітня 2015
2410
Регіональним мовникам порадили якісно змінюватися, незважаючи на реформування
Регіональним мовникам порадили якісно змінюватися, незважаючи на реформування
Обласні державні телекомпанії мають відповідати на запити суспільства – про це говорили медіа-експерти в ході круглого столу, який 16 квітня провела для представників ОДТРК з усієї України Національна спілка журналістів. В ході заходу обговорювали Закон про суспільне мовлення, шукали шляхи побудови ефективної моделі реформування обласних телекомпаній та можливості поліпшення якості інформаційного продукту.

З представниками ОДТРК спілкувалися секретарі НСЖУ, головний юрисконсульт Тетяна Котюжинська, колишній заступник голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Лариса Мудрак, перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак. Майстер-клас для колег з регіонів провела відома київська журналістка Ірина Федорів.

Як зазначив перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко, поряд з напрацюваннями кроків для захисту трудових колективів у процесі реформування, Спілка приділяє увагу і підвищенню кваліфікації колег. Для цього проводяться виїзні майстер-класи безпосередньо в ОДТРК. Вже проведено таке навчання в Харкові та Житомирі.

За словами Лариси Мудрак, дискусії щодо створення суспільного мовлення відбувалися й у інших країнах, зокрема, в Польщі.

«Ви думаєте, вони не були залучені в такі процеси? Але зараз там успішно функціонує 9 суспільних телеканалів і 3 канали суспільного радіо. І вони навчилися не тільки створювати унікальний контент, а й заробляти на ньому. Бо таких передач, які роблять суспільні мовники, ні в кого немає», – зазначила пані Мудрак.

Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак наголосив, що при всій важливості дискусій про майнові та організаційні питання процесу утворення суспільного мовлення, недостатньо говориться про якість майбутнього інформаційного продукту.

Водночас він згадав, що реформування медіа почалося ще на початку 90-х років минулого століття. «Тоді було багато прихильників приватних медіа, говорилося, що державні нам не потрібні. Зрештою, наприкінці 90-х років ми отримали лише 3-6% державних ЗМІ. Як наслідок почалося засилля російського контенту, і таке явище коли ЗМІ використовувалися у протистояннях олігархічних груп. І хоч суспільне мовлення не можна вважати відповіддю на інформаційну війну, але в концепцію його створення закладено ідею сформувати інформаційний простір, де будуть забезпечені національні інтереси», – сказав пан Червак.

На запитання, чи доречно реформувати медіасферу в часи війни, Богдан Червак відповів, що усі вспішні реформи в інших країнах завжди здійснювалися в екстремальних умовах. «Більш екстремальної ситуації, ніж є сьогодні в Україні, немає. Це, по-перше. По-друге, раз ми сказали А, то повинні сказати Б. Раз ми сказали, що вступаємо в ЄС, підписали угоду про Асоціацію і взяли зобов’язання створити суспільне мовлення, то треба його створити», – додав він.

Журналістка Ірина Федорів проаналізувала сюжети обласних телекомпаній та порадила, на що звертати увагу і як поліпшити випуски новин. За її словами, місцеві мовники можуть і повинні робити свій контент корисним для громади.

Наприклад, якщо в регіоні  є проблема з бомбосховищами, телеканал може згуртувати людей на приведення їх до ладу. «Потрібно піднімати громаду, проявляти ініціативу. Ви своїми камерами, своїми сюжетами можете змінювати реальність», – зазначила вона.

Гостра дискусія виникла в регіональних телевізійників із першим заступником Національної телекомпанії України Олександром Харебіним. Він намагався переконувати представників ОДТРК у тому, що тотальних скорочень на телекомпаніях не буде, інакше вони не зможуть виконувати ті завдання, які будуть покладені на них, як на філії національного каналу. Також, за його словами, буде проведено масштабне соціологічне дослідження, яке з’ясує запити споживачів: що вони хочуть бачити на суспільному телеканалі. На зауваження, чи не будуть тоді, в підсумку, регіональні мовники «крутити шансон», пан Харебін зазначив: «Ми будемо визначати, що хоче суспільство, але ми не можемо не слідувати його інтересам. Зараз ми слідували інтересам губернаторів, в підсумку – що ми отримали?»

Натомість головний юрисконсульт НСЖУ Тетяна Котюжинська звернула увагу на те, що в процесі створення НСТУ обласні державні телерадіокомпанії проходитимуть дві реорганізації, під час кожної з них можуть бути скорочення штатів. Але Олександр Харебін зазначив, що наразі немає відповіді, як проходитимуть ці скорочення і в яких обсягах. 

Представники регіональних мовників висловили бажання стежити за перебігом робочих груп, які працюють над створенням НСТУ, що регулярно відбуваються на Першому національному, а також конференції «Реорганізація державних ТРК та створення НСТУ: регіональний вимір», яка відбудеться 27 квітня.

Говорячи про зміни в змістовому наповненні регіональних телеканалів, пан Харебін сказав, що контент ОДТРК для нього незрозумілий, тому що у НТКУ не було можливості моніторити контент обласних ДТРК. Він запевнив про бажання налагодити зворотній зв’язок з боку НТКУ. «Ми поки не приїхали до вас у колективи, бо до ухвалення закону не знали, як все буде влаштовано. Зараз нам треба два місяці, аби зрозуміти, як працюватиме система. Тому, як тільки ми зрозуміємо, як працює процедура виділення грошей, злиття компаній, то ми приїдемо і будемо говорити у колективах ОДТРК», – зазначив він.

Водночас представників регіональних телеканалів обурили такі «знання» про механізми реорганізації. Вони висловлювали зауваження, що система ламається, але ініціатори змін не знають, як це робити.

Авторка - Леся Карлова, НСЖУ

 

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду