osvita.mediasapiens.ua

Зураб Аласанія: Якщо державне мовлення залишиться ще на рік, то це вже назавжди

Урядовці на словах обіцяли виконати закон і створити суспільне мовлення в Україні, на ділі ж у них були нагальніші проблеми: неоголошена війна Росії на сході України, сотні тисяч переселенців, зміна парламенту тощо. Для створення НСТУ потрібно було політичне рішення щодо організаційно-правової форми мовника, яка, згідно з законом, мала би бути «державною установою». В такій формі НСТУ мало б чим відрізнялася від державної ТРК. Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк, прекрасно розуміючи, що означає для суспільного мовника фінансова незалежність, ще в липні заявив, що бачить НСТУ у формі публічного акціонерного товариства (100% акцій у власності держави). Але тільки 7 листопада й тільки з другої спроби уряд спромігся ухвалити рішення про створення НСТУ у формі ПАТ. Це рішення, текст якого досі не оприлюднено Кабміном, викликало хвилю критичних заяв як парламентарів, так і представників ОДТРК. Найбільше всіх схвилювало рішення про «ліквідацію» державних ТРК, на базі яких має бути створено НСТУ. На практиці це означає, що понад 6,5 тисяч осіб буде звільнено, а назад візьмуть у кращому випадку 1200.

Загалом, за словами Зураба Аласанії, ніхто з державних органів свідомо не блокував створення суспільного, радше несвідомо через байдужість. Він прогнозує, що НСТУ буде створено не раніше серпня наступного року. Наразі триває робота в кількох напрямах: робоча група на НТКУ (напрацьовує пропозиції щодо структури, програмного наповнення, бренду тощо), Держкомтелерадіо (готує остаточний текст рішення КМУ, календарний план переходу, створює ліквідаційну комісію, здійснює аудит тощо), Нацрада (організовує проведення 9 конференцій ВГО для обрання членів наглядової ради), парламент (вносить необхідні зміни до закону про СМ та ще низки законів, а також обирає своїх членів до наглядової ради).

– Зурабе, 15 листопада минуло півроку, як вступив у силу закон про суспільного мовлення. Що конкретно зроблено за цей час для того, щоб запрацювала НСТУ?

– Ми з юристами розробили пакет змін до кількох (шести) законів і передали Держкомтелерадіо. Нам відповіли, що те, що ми надали, йде в розріз із чинним законодавством. У Комітеті переробили наші пропозиції, віддали, згідно з процедурою, в Кабмін. Допомогла зрушити це питання з місця Мирослава Гонгадзе, яка приїжджала в жовтні до нас вести «Національні дебати» і яка особисто добре знає міністра КМУ Остапа Семерака. В Кабміні весь час усі обіцяли почати виконувати закон про суспільне мовлення, але потім у них знаходяться нагальніші питання. Коли 5 листопада уряд розглядав питання НСТУ, то, відповідно до висновків юристів Держкомтелерадіо, Мін’юсту та інших, знову запропонували створити суспільне як державну установу, не взявши наших пропозицій до уваги. Ми були не згодні. Прем’єр-міністр, який ще влітку публічно заявив, що Національна телерадіокомпанія України має бути публічним акціонерним товариством, дав два дні, щоб підготували документи і знайти юридичні можливості для створення НСТУ у формі ПАТ. Ми зібралися на робоче засідання, десь 30 осіб, із яких категорично за ПАТ були я і Семерак, решта проти. Ми шукали можливості, як це зробити правильно, таким чином підготували пропозиції, і 7 листопада на позачерговому засіданні було ухвалено рішення про створення ПАТ. Зараз це рішення доопрацьовується Держкомтелерадіо, зокрема вносяться всі підтримані під час обговорення пропозиції. Потім Комітет має розробити календарний план переходу на суспільне. Оскільки ми не є суб’єктом процесу, то все це має робити Держкомтелерадіо.

У рішенні уряду є слово «ліквідація», яке страшенно налякало багатьох, особливо тих, хто був проти суспільного мовлення. Деякі політики, в тому числі й екс-голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко, чомусь заявили, що це виглядає як партизація і приватизація. Я абсолютно впевнений у тому, що це політичні заяви. Водночас є інформація про створення нового міністерства інформації. Дехто думає, що це міністерство обов’язково забере собі всі ОДТРК, які переважно хочуть відстрочити процес створення суспільного мовлення, або взагалі з нього вийти. Йдуть паралельні процеси на місцях за створення окремого каналу територіальних громад і за вилучення ОДТРК із закону про суспільне мовлення. Крім того, загострюють ситуацію профспілки.

Наразі юристи Комітету радять слово «ліквідація» прибрати й залишити реорганізацію. Це основне питання, яке суперечить закону. Тоді, можливо, спочатку буде створено держпідприємство, а потім ПАТ. Зараз це не від нас залежить, усе загальмувалося через зміну парламенту та уряду.

– Яка конкретна різниця між ПАТ і держустановою? Бо деякі керівники державних мовників кажуть, що не розуміють різниці і що їм ніхто цього не пояснив.

– Це дивно, думаю, що вони прекрасно розуміють різницю. Головне, що форма ПАТ означає, що НСТУ сама буде розпорядником коштів. Зараз розпорядник коштів державних мовників — Держкомтелерадіо, потім Держказначейство. Також ми маємо тематичний план — держзамовлення. Влада замовляє стільки, скільки вважає за потрібне, й ти не можеш робити, наприклад, кілька дитячих програм, як це потрібно твоєму глядачу. Ти робиш стільки, скільки там заявлено, і крапка. Окрім бюджетних коштів, є гроші, які ми самі заробляємо. Наразі з початку року ми самі заробили 92 млн грн. Куди вони йдуть? На потреби телекомпанії, на які держава коштів не дає або не додає. Так ось ці кошти за тією ж схемою також ідуть у Держказначейство, ми не маємо рахунків. І гендиректори ОДТРК це прекрасно знають. Крім того, наші гроші йдуть на погашення боргів держави перед нами ж. Це дуже приємна й класна схема для Мінфіну, яке має, приміром, надати нам 167 млн грн, хоча потрібно було б утричі більше. Але воно й 167 млн не дає в повному обсязі. Наприклад, до кінця року обрізає ще 10 млн. А це зарплатня. Й тоді ми змушені зі свого спецфонду погашати борги держави. Це ще не все. Крім того, є цільові статті витрат. Якщо ліміт на ці статті закінчився, то ти, навіть маючи гроші, не маєш права використати їх, приміром, на бензин для служби новин. Кожен рух наших коштів іде через Комітет, Кабмін, Мінфін, а потім уже до нас. Це довго. Нам, наприклад, терміново треба купити акумулятор для камери. І я не можу, бо ліміти на цю статтю вже витрачені. А те, що державні кошти приходять зазвичай під Новий рік — це єдина надія; й те, що з нами дехто ще хоче мати справу, бо вони впевнені, що в грудні будуть гроші. Але значні коливання курсу гривні приведуть до того, що навряд чи вже знайдеться хтось, хто захоче щось робити у кредит.

Чи є приклади в Україні фінансування з держбюджету ПАТ?

– Є: «Укрзалізниця», «Нафтогаз». Я знаю, що сталося з «Нафтогазом». Тому одна з наших поправок, щоб у законі був рядок про заборону виносити на відкритий ринок акцій НСТУ й приватизувати.

Чи можна створити ПАТ без внесення змін до закону?

– Ні. Хоча нібито його вже й створено. Але приклади існування таких ПАТ є. Юристи завжди кажуть «ні», а потім шукають шляхи, як це створити. Має бути ліквідовано всі 30 організацій включно з НТКУ, а потім як статутний капітал (а не бюджетні кошти) вкладено це в НСТУ. Це просто довгий шлях. 7-8 місяців, думаю.

– Скільки юридичних осіб має бути створено?

– Одна. Й це проблема для гендиректорів ОДТРК, бо вони втрачають самостійність. Дочірніх підприємств поки що не буде, може, в майбутньому, років через п'ять. На профспілкових зборах, які днями відбулися на телекомпанії, я зрозумів, що всі, хто не хоче роздержавлення, думають, що зараз сенс НТКУ — це забезпечення їх роботою. Але це ж не так. Наша мета — працювати для глядача. Вони про це забувають. Платформа не важлива для глядача, йому потрібен контент. Тому ми не будемо ділити: телебачення, радіо, нові медіа, а розподілимо по напрямах. Це моя концепція суспільного телебачення. Так, у нас буде мінімум два телеканали, три канали радіо. Створити нові ми не скоро зможемо. Це будуть структурні підрозділи. Все це залежить від кількості продукту. Коли ми знатимемо, скільки нам потрібно годин продукту, ми знатимемо, скільки людей потрібно для того, щоб його виготовити. Наприклад, ми хочемо знати, скільки нам потрібно від Львівської чи Харківської ОДТРК. Вони мають запропонувати, що вони можуть зробити. Якщо ми їм замовляємо дві години на день, то там працюватиме 30–40 людей, якщо більше — то 60. Але це вони мають самі визначити. Потім ми вирішуватимемо питання з приміщенням. Я знаю, приміром, де сидить Харківська ОДТРК. Це безглуздя займати таке приміщення. І ми знаємо, що робити. У власності державної радіокомпанії є невеличкий будиночок, але там можна зробити студію. І так із кожною ОДТРК. Будемо оптимізувати і людей, і майно.

– Керівники цих поки що двох телеканалів і трьох радіоканалів стануть членами правління?

– Думаю, що так. Я поки що чекаю від організаційної робочої групи найкращих варіантів пропозицій. Але я маю свій погляд. Я буду за те, щоб робити правління не за платформами, а за напрямами роботи. Але я відкритий до пропозицій. Якщо вони мене переконають, що краще інакше, то будемо робити так. Наприклад, я спочатку думав, що з ОДТРК робитимемо корпункти, але члени робочої групи мене переконали, що там мають бути продакшн-студії. Я погодився. Додам, що на ОДТРК подекуди залишаються люди, які, наприклад, ще рік тому крутили в ефірі ролик «Оплоту», в якому звучало: «Побачиш майданівця — вбий його». Такі люди не можуть залишатися на суспільному.

Чи є в процесі створення суспільного молвення співпраця з головою Держкомтелерадіо?

– Абсолютна. Постійно, щодня. Олег Наливайко дуже досвідчена людина, професіонал, і він знає, як працює система. До того ж він не дозволяє собі казати те, що іноді кажу я :) Він урівноважує мою запальність. Також я точно знаю, що, наприклад, у Мінфіні немає саботажників, там є бухгалтери, які знають свою справу — цифри. Вони рахують і до цінностей їм байдуже. Функціонери. Так само і в Держкомтелерадіо.

– Кабінету Міністрів протягом шести місяців із дня набрання чинності цим Законом треба було підготувати й внести на розгляд Верховної Ради пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом. Вони це зробили?

– Ні. Яценюк сприяє. Але він не хоче брати жодної відповідальності за те, що я тут роблю. Здається, він думає так: взявся — роби.

– Це був обов’язок Держкомтелерадіо?

– Так.

– Також уряд мав привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Привели?

– Ні.

– І здійснити заходи, пов’язані зі створенням Національної суспільної телерадіокомпанії України, в порядку, визначеному цим Законом. Здійснили?

– Ні. Тільки ухвалили 7 листопада постанову, яка ще доопрацьовується.

– На вашу думку, яких змін точно потребує закон у першу чергу?

– Зараз ми не будемо соромитися, як улітку, і віддамо в парламент проект, у якому максимум змін. Там є речі, які треба виправляти. По-перше, маємо точно написати, зі скількох членів складатиметься наглядова рада. Потім хочемо зняти напругу з ВГО, бо є абсолютно класні професійні організації, які наразі не можуть брати участь у конференціях. Прибрати норму, що держава не може фінансувати ПАТ. Є проблеми з кількістю каналів, треба написати: «не менше двох телеканалів». Вони хочуть прибрати норму про фінансування в обсязі 0,2% від держбюджету, ми помремо, але не дамо цього зробити. Ще ми хочемо збільшити % від реклами. Тут будемо допомагати. Потім спробуємо після 4 років державного фінансування ввести абонплату.

– Як ви собі уявляєте НСТУ? Саме структуру?

– Це буде одна компанія поки що з центром у Києві. По областях — студії-продакшни від 30–60 людей у кожній. Більше ніж 1000–1200 людей НСТУ не витримає. Але все це буде здійснено згідно з трудовим законодавством.

– Чи буде збільшено зарплату тим, хто залишиться?

– Так, я цього прагну. Але за закону зараз я не можу людей скоротити, а їхню зарплату віддати іншим. Люди скорочуються разом із посадами. Наприклад, ми закрили корпункти в регіонах і стали працювали зі стрингерами. Тепер профспілки наполягають на відновленні корпунктів. Як мені працювати?

Якщо в постанові уряду залишиться норма про ліквідацію, то всіх працівників буде за три місяці попереджено, а потім звільнено. Але все це триватиме довго. Держкомтелерадіо має створити ліквідаційну комісію, бо ми не є суб’єктом. Вона має зареєструвати ПАТ і почати ліквідацію. Я мав би стати головою такої комісії. Юристи кажуть, що процес триває, ніхто не саботує. Плюс має бути календарний план переходу. Хоча в розпорядженні КМУ дали на це один день.

– А коли буде затверджено статут НСТУ?

– Ми передали проект статуту в Держкомтелерадіо, а вони — в Кабмін, але знову ж таки там зникло багато чого прогресивного. Вони, наприклад, наполягають, що зі статуту треба прибрати норму про 0,2% фінансування і 5% реклами. Окей, можливо, зі статуту й треба. Семерак на останньому засіданні сказав переробити норму щодо редакційної ради: щоб там була половина членів від наглядової ради, а половина — від колективу. Він сказав, що Кабміну там не треба. Там ще є один момент, про який ніхто не каже. Ліквідація і створення ПАТ означає, що прирівняння до статусу держслужбовців уже не буде. Може, коли деякі працівники це зрозуміють, то й самі підуть?

– А скільки наразі працює на НТКУ людей?

– Стільки ж, скільки й до мого приходу — 1522. Правда, за час мого перебування тут двісті пішли, але двісті й прийшли.

На НТКУ з літа працює робоча група з розробки стратегії НСТУ. Що конкретно нею напрацьовано?

– Спочатку це була вузька робоча група, а з вересня її склад розширився. Долучилися Держкомтелерадіо, Нацрада, НРКУ, «Культура», ОДТРУ, різні громадські організації, міжнародні експерти.

Наша робоча група збиралася вже більше 10 разів. Створено 9 тематичних підгруп з опрацювання важливих тем та напрямків для здійснення подальших кроків і побудови суспільного мовлення, визначилися з їхнім складом та координаторами. Зокрема, координаторами робочої групи №1 «Доопрацювання програмної концепції та підготовка проектів сіток мовлення двох телеканалів та трьох радіопрограм НСТУ» стали заступник генерального директора НТКУ Дар’я Юровська (теленапрям) та в. о. генерального директора НРКУ Анатолій Табаченко (радіонапрям). Долучилися також представники ДТРК «Культура», Рівненської ОДТРК та інші. Є ще підгрупи: «Підготовка моделі співробітництва з обміну медіаконтентом. Конвергенція виробництва», «Питання частот та ліцензій», «Питання організаційної структури», «Технічний аудит ресурсів структур майбутньої НСТУ» та інші.

Нещодавно на засіданні робочої групи було презентовано swot-аналіз «Суспільне мовлення: форма юридичної особи». Зараз триває активна робота щодо промокампанії НСТУ, розробки бренду СМ.

Представники Держкомтелерадіо проводять аудит усіх 30 компаній, на базі яких має бути створено НСТУ, беруть активну участь у роботі робочої групи.

– А Нацрада?

– Нацрада відповідає за проведення 9 конференцій від громадських організацій і обрання наглядової ради НСТУ. Нацрада розробила, а Мін’юст зареєстрував Положення про порядок проведення конференцій всеукраїнських громадських об’єднань, обрання членів Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України та припинення їхніх повноважень, яке набуло чинності 10 жовтня. З 15 жовтня в Національній раді відбувся перший прийом заяв від всеукраїнських громадських об'єднань для участі в конференціях. Оскільки заяв надійшло недостатньо, Нацрада оголосила ще один прийом заяв. Наскільки я знаю, до 20 листопада до Нацради надійшло 79 заяв ВГО, якщо там є по 5 у кожній із 9 сфер, тоді можна буде проводити конференції. Наразі Нацрада вирішила їх проводити у січні 2015 року.

– Коли на Першому національному почалися включення «Громадського ТБ», деякі співробітники НТКУ були впевнені, що команда «Громадського» замінить їх на каналі. Є наразі якісь плани щодо роботи журналістів «Громадського ТБ» на НСТУ?

– Ми беремо проекти «Радіо Свободи», «Громадського», НРКУ, «Громадського радіо». Я їм кажу, попутники нам не потрібні, або ви сідаєте в цей поїзд під назвою НСТУ й ідете з нами, або ні. Якщо ви отримали грант і хочете виходити на Першому, то якийсь час у вас є. Так, ми співпрацюємо з Наталкою Седлецькою («Схеми»), Дмитром Гнапом («Слідство інфо»).

А Роман Вінтонів із програмою «Утеодин» поступово стає обличчям каналу, радиться з нами, ми з ним, він поділяє цінності суспільного.

– Чи отримав на НТКУ посаду Осман Пашаєв?

– Так, він став радником. Я йому зателефонував, і він відразу приїхав, навіть не отримавши посади, вже почав вивчати питання інформаційного мовлення. Росіяни писали, що ми спеціально взяли людину, яка буде мочити Росію :) В мене залишилася вакантною ще одна посада радника, яку я тримаю для людини, що відповідатиме за дизайн НСТУ.

– Прошу коротко озвучити ваші прогнози щодо створення НСТУ.

– Чомусь усі кажуть про дату 1 січня, хоча в законі про це не йдеться. Думаю, мінімум три місяці буде працювати ліквідаційна комісія. Потім два-три місяці триватиме оцінка майна. Тільки потім відбудеться передача. Тобто 8 місяців — це дуже оптимістичний сценарій.

НСТУ працюватиме в цьому ж приміщенні?

– Щодо приміщення питання відсовується на перспективу. Я би, звичайно, побудував нове дво- чи триповерхове. Я не можу зараз віддати це приміщення, цим відає Фонд держмайна. Якби ми сюди змогли би стягнути медійні організації, це було б класно. Тоді це було б медіасередовище, тоді я буду з цією будівлею миритися ще деякий час. Якщо ні, тоді краще скористатися приміщенням «Укртелефільму», там є дві класні студії.

– Зіткнувшись із такою кількістю проблем, ви не зневірилися в тому, що НСТУ буде створено?

– Інколи вже сумніваюся, чи справді це так потрібно в цей час. Бо в державі досі немає інформаційної стратегії, і влада часто цю прогалину хоче заповнити державним мовленням, як було всі роки незалежності. Дехто каже, що ми рятуємо державу, пропонують почекати ще рік. Але це не є стратегією, і не врятує. Я думаю, що якщо державне мовлення залишиться ще на рік, хоча б обласне, то це вже назавжди. Бо я бачу, як країна йде в реакцію, на це боляче дивитися.

Світлана Остапа, «Суспільне мовлення»

comments powered by Disqus